🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Dobbiamo tenere in considerazione tutte le variabili.
    verbo irregolare
    tenere : тримати
    te||re : (accento acuto)

    indicativo tenere. Індикативний спосіб дієслова tenere


    Tempo semplice

    tenere presente

    io tengo
    🔊
    tu tieni
    🔊
    lui/lei/Lei tiene
    🔊
    noi teniamo
    🔊
    voi tenete
    🔊
    loro tengono
    🔊
    Tempo semplice

    tenere imperfetto

    io tenevo
    🔊
    tu tenevi
    🔊
    lui/lei/Lei teneva
    🔊
    noi tenevamo
    🔊
    voi tenevate
    🔊
    loro tenevano
    🔊

    Tempo semplice

    tenere futuro semplice

    io terrò
    🔊
    tu terrai
    🔊
    lui/lei/Lei terrà
    🔊
    noi terremo
    🔊
    voi terrete
    🔊
    loro terranno
    🔊
    Tempo semplice

    tenere passato remoto

    io tenni, tenetti
    🔊
    tu tenesti
    🔊
    lui/lei/Lei tenne
    🔊
    noi tenemmo
    🔊
    voi teneste
    🔊
    loro tennero
    🔊

    Tempo composto

    tenere futuro anteriore

    io avrò tenuto
    🔊
    tu avrai tenuto
    🔊
    lui/lei/Lei avrà tenuto
    🔊
    noi avremo tenuto
    🔊
    voi avrete tenuto
    🔊
    loro avranno tenuto
    🔊
    Tempo composto

    tenere passato prossimo

    io ho tenuto
    🔊
    tu hai tenuto
    🔊
    lui/lei/Lei ha tenuto
    🔊
    noi abbiamo tenuto
    🔊
    voi avete tenuto
    🔊
    loro hanno tenuto
    🔊

    Tempo composto

    tenere trapassato prossimo

    io avevo tenuto
    🔊
    tu avevi tenuto
    🔊
    lui/lei/Lei aveva tenuto
    🔊
    noi avevamo tenuto
    🔊
    voi avevate tenuto
    🔊
    loro avevano tenuto
    🔊
    Tempo composto

    tenere trapassato remoto

    io ebbi tenuto
    🔊
    tu avesti tenuto
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe tenuto
    🔊
    noi avemmo tenuto
    🔊
    voi aveste tenuto
    🔊
    loro ebbero tenuto
    🔊

    Загальна інформація про індикативний спосіб італійських дієслів

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    congiuntivo tenere. Сослагальний спосіб дієслова tenere


    Tempo semplice

    tenere congiuntivo presente

    io tenga
    🔊
    tu tenga
    🔊
    lui/lei/Lei tenga
    🔊
    noi teniamo
    🔊
    voi teniate
    🔊
    loro tengano
    🔊
    Tempo semplice

    tenere congiuntivo imperfetto

    io tenessi
    🔊
    tu tenessi
    🔊
    lui/lei/Lei tenesse
    🔊
    noi tenessimo
    🔊
    voi teneste
    🔊
    loro tenessero
    🔊

    Tempo composto

    tenere congiuntivo passato

    io abbia tenuto
    🔊
    tu abbia tenuto
    🔊
    lui/lei/Lei abbia tenuto
    🔊
    noi abbiamo tenuto
    🔊
    voi abbiate tenuto
    🔊
    loro abbiano tenuto
    🔊
    Tempo composto

    tenere congiuntivo trapassato

    io avessi tenuto
    🔊
    tu avessi tenuto
    🔊
    lui/lei/Lei avesse tenuto
    🔊
    noi avessimo tenuto
    🔊
    voi aveste tenuto
    🔊
    loro avessero tenuto
    🔊

    Загальна інформація про суб'юнктив (Congiuntivo) італійських дієслів

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    condizionale tenere. Умовний спосіб дієслова tenere


    Tempo semplice

    tenere condizionale presente

    io terrei
    🔊
    tu terresti
    🔊
    lui/lei/Lei terrebbe
    🔊
    noi terremmo
    🔊
    voi terreste
    🔊
    loro terrebbero
    🔊
    Tempo composto

    tenere condizionale passato

    io avrei tenuto
    🔊
    tu avresti tenuto
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe tenuto
    🔊
    noi avremmo tenuto
    🔊
    voi avreste tenuto
    🔊
    loro avrebbero tenuto
    🔊

    Загальна інформація про умовний спосіб (Condizionale) італійських дієслів

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    imperativo tenere. Наказовий спосіб дієслова tenere


    tenere imperativo

    tu tieni
    🔊
    noi teniamo
    🔊
    voi tenete
    🔊

    tenere congiuntivo esortativo

    Lei tenga
    🔊
    Che lui/lei tenga
    🔊
    Che loro tengano
    🔊

    Загальна інформація про наказовий спосіб (Imperativo) італійських дієслів

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!