🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha titolato il libro. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    titolàre : надавати титул
    ti|to||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова titolàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente titolàre

    io titolo
    🔊
    tu titoli
    🔊
    lui/lei/Lei titola
    🔊
    noi titoliamo
    🔊
    voi titolate
    🔊
    loro titolano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto titolàre

    io titolavo
    🔊
    tu titolavi
    🔊
    lui/lei/Lei titolava
    🔊
    noi titolavamo
    🔊
    voi titolavate
    🔊
    loro titolavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice titolàre

    io titolerò
    🔊
    tu titolerai
    🔊
    lui/lei/Lei titolerà
    🔊
    noi titoleremo
    🔊
    voi titolerete
    🔊
    loro titoleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto titolàre

    io titolai
    🔊
    tu titolasti
    🔊
    lui/lei/Lei titolò
    🔊
    noi titolammo
    🔊
    voi titolaste
    🔊
    loro titolarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore titolàre

    io avrò titolato
    🔊
    tu avrai titolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà titolato
    🔊
    noi avremo titolato
    🔊
    voi avrete titolato
    🔊
    loro avranno titolato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo titolàre

    io ho titolato
    🔊
    tu hai titolato
    🔊
    lui/lei/Lei ha titolato
    🔊
    noi abbiamo titolato
    🔊
    voi avete titolato
    🔊
    loro hanno titolato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo titolàre

    io avevo titolato
    🔊
    tu avevi titolato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva titolato
    🔊
    noi avevamo titolato
    🔊
    voi avevate titolato
    🔊
    loro avevano titolato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto titolàre

    io ebbi titolato
    🔊
    tu avesti titolato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe titolato
    🔊
    noi avemmo titolato
    🔊
    voi aveste titolato
    🔊
    loro ebbero titolato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова titolàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente titolàre

    io titoli
    🔊
    tu titoli
    🔊
    lui/lei/Lei titoli
    🔊
    noi titoliamo
    🔊
    voi titoliate
    🔊
    loro titolino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto titolàre

    io titolassi
    🔊
    tu titolassi
    🔊
    lui/lei/Lei titolasse
    🔊
    noi titolassimo
    🔊
    voi titolaste
    🔊
    loro titolassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato titolàre

    io abbia titolato
    🔊
    tu abbia titolato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia titolato
    🔊
    noi abbiamo titolato
    🔊
    voi abbiate titolato
    🔊
    loro abbiano titolato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato titolàre

    io avessi titolato
    🔊
    tu avessi titolato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse titolato
    🔊
    noi avessimo titolato
    🔊
    voi aveste titolato
    🔊
    loro avessero titolato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова titolàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente titolàre

    io titolerei
    🔊
    tu titoleresti
    🔊
    lui/lei/Lei titolerebbe
    🔊
    noi titoleremmo
    🔊
    voi titolereste
    🔊
    loro titolerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato titolàre

    io avrei titolato
    🔊
    tu avresti titolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe titolato
    🔊
    noi avremmo titolato
    🔊
    voi avreste titolato
    🔊
    loro avrebbero titolato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова titolàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo titolàre

    tu titola
    🔊
    noi titoliamo
    🔊
    voi titolate
    🔊

    Congiuntivo titolàre

    Lei titoli
    🔊
    Che lui/lei titoli
    🔊
    Che loro titolino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!