🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha ventilato la situazione. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    ventilàre : вентилювати
    ven|ti||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова ventilàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente ventilàre

    io ventilo
    🔊
    tu ventili
    🔊
    lui/lei/Lei ventila
    🔊
    noi ventiliamo
    🔊
    voi ventilate
    🔊
    loro ventilano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto ventilàre

    io ventilavo
    🔊
    tu ventilavi
    🔊
    lui/lei/Lei ventilava
    🔊
    noi ventilavamo
    🔊
    voi ventilavate
    🔊
    loro ventilavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice ventilàre

    io ventilerò
    🔊
    tu ventilerai
    🔊
    lui/lei/Lei ventilerà
    🔊
    noi ventileremo
    🔊
    voi ventilerete
    🔊
    loro ventileranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto ventilàre

    io ventilai
    🔊
    tu ventilasti
    🔊
    lui/lei/Lei ventilò
    🔊
    noi ventilammo
    🔊
    voi ventilaste
    🔊
    loro ventilarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore ventilàre

    io avrò ventilato
    🔊
    tu avrai ventilato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà ventilato
    🔊
    noi avremo ventilato
    🔊
    voi avrete ventilato
    🔊
    loro avranno ventilato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo ventilàre

    io ho ventilato
    🔊
    tu hai ventilato
    🔊
    lui/lei/Lei ha ventilato
    🔊
    noi abbiamo ventilato
    🔊
    voi avete ventilato
    🔊
    loro hanno ventilato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo ventilàre

    io avevo ventilato
    🔊
    tu avevi ventilato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva ventilato
    🔊
    noi avevamo ventilato
    🔊
    voi avevate ventilato
    🔊
    loro avevano ventilato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto ventilàre

    io ebbi ventilato
    🔊
    tu avesti ventilato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe ventilato
    🔊
    noi avemmo ventilato
    🔊
    voi aveste ventilato
    🔊
    loro ebbero ventilato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова ventilàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente ventilàre

    io ventili
    🔊
    tu ventili
    🔊
    lui/lei/Lei ventili
    🔊
    noi ventiliamo
    🔊
    voi ventiliate
    🔊
    loro ventilino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto ventilàre

    io ventilassi
    🔊
    tu ventilassi
    🔊
    lui/lei/Lei ventilasse
    🔊
    noi ventilassimo
    🔊
    voi ventilaste
    🔊
    loro ventilassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato ventilàre

    io abbia ventilato
    🔊
    tu abbia ventilato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia ventilato
    🔊
    noi abbiamo ventilato
    🔊
    voi abbiate ventilato
    🔊
    loro abbiano ventilato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato ventilàre

    io avessi ventilato
    🔊
    tu avessi ventilato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse ventilato
    🔊
    noi avessimo ventilato
    🔊
    voi aveste ventilato
    🔊
    loro avessero ventilato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова ventilàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente ventilàre

    io ventilerei
    🔊
    tu ventileresti
    🔊
    lui/lei/Lei ventilerebbe
    🔊
    noi ventileremmo
    🔊
    voi ventilereste
    🔊
    loro ventilerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato ventilàre

    io avrei ventilato
    🔊
    tu avresti ventilato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe ventilato
    🔊
    noi avremmo ventilato
    🔊
    voi avreste ventilato
    🔊
    loro avrebbero ventilato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова ventilàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo ventilàre

    tu ventila
    🔊
    noi ventiliamo
    🔊
    voi ventilate
    🔊

    Congiuntivo ventilàre

    Lei ventili
    🔊
    Che lui/lei ventili
    🔊
    Che loro ventilino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!