🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Devono vigilare su ciò che accade. (Alessandro Manzoni, I Promessi Sposi)
    vigilàre : стежити
    vi|gi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова vigilàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente vigilàre

    io vigilo
    🔊
    tu vigili
    🔊
    lui/lei/Lei vigila
    🔊
    noi vigiliamo
    🔊
    voi vigilate
    🔊
    loro vigilano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto vigilàre

    io vigilavo
    🔊
    tu vigilavi
    🔊
    lui/lei/Lei vigilava
    🔊
    noi vigilavamo
    🔊
    voi vigilavate
    🔊
    loro vigilavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice vigilàre

    io vigilerò
    🔊
    tu vigilerai
    🔊
    lui/lei/Lei vigilerà
    🔊
    noi vigileremo
    🔊
    voi vigilerete
    🔊
    loro vigileranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto vigilàre

    io vigilai
    🔊
    tu vigilasti
    🔊
    lui/lei/Lei vigilò
    🔊
    noi vigilammo
    🔊
    voi vigilaste
    🔊
    loro vigilarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore vigilàre

    io avrò vigilato
    🔊
    tu avrai vigilato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà vigilato
    🔊
    noi avremo vigilato
    🔊
    voi avrete vigilato
    🔊
    loro avranno vigilato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo vigilàre

    io ho vigilato
    🔊
    tu hai vigilato
    🔊
    lui/lei/Lei ha vigilato
    🔊
    noi abbiamo vigilato
    🔊
    voi avete vigilato
    🔊
    loro hanno vigilato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo vigilàre

    io avevo vigilato
    🔊
    tu avevi vigilato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva vigilato
    🔊
    noi avevamo vigilato
    🔊
    voi avevate vigilato
    🔊
    loro avevano vigilato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto vigilàre

    io ebbi vigilato
    🔊
    tu avesti vigilato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe vigilato
    🔊
    noi avemmo vigilato
    🔊
    voi aveste vigilato
    🔊
    loro ebbero vigilato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова vigilàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente vigilàre

    io vigili
    🔊
    tu vigili
    🔊
    lui/lei/Lei vigili
    🔊
    noi vigiliamo
    🔊
    voi vigiliate
    🔊
    loro vigilino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto vigilàre

    io vigilassi
    🔊
    tu vigilassi
    🔊
    lui/lei/Lei vigilasse
    🔊
    noi vigilassimo
    🔊
    voi vigilaste
    🔊
    loro vigilassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato vigilàre

    io abbia vigilato
    🔊
    tu abbia vigilato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia vigilato
    🔊
    noi abbiamo vigilato
    🔊
    voi abbiate vigilato
    🔊
    loro abbiano vigilato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato vigilàre

    io avessi vigilato
    🔊
    tu avessi vigilato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse vigilato
    🔊
    noi avessimo vigilato
    🔊
    voi aveste vigilato
    🔊
    loro avessero vigilato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова vigilàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente vigilàre

    io vigilerei
    🔊
    tu vigileresti
    🔊
    lui/lei/Lei vigilerebbe
    🔊
    noi vigileremmo
    🔊
    voi vigilereste
    🔊
    loro vigilerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato vigilàre

    io avrei vigilato
    🔊
    tu avresti vigilato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe vigilato
    🔊
    noi avremmo vigilato
    🔊
    voi avreste vigilato
    🔊
    loro avrebbero vigilato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова vigilàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo vigilàre

    tu vigila
    🔊
    noi vigiliamo
    🔊
    voi vigilate
    🔊

    Congiuntivo vigilàre

    Lei vigili
    🔊
    Che lui/lei vigili
    🔊
    Che loro vigilino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!