🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    È stato vincolato da un contratto rigido. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    vincolàre : зв’язувати
    vin|co||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова vincolàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente vincolàre

    io vincolo
    🔊
    tu vincoli
    🔊
    lui/lei/Lei vincola
    🔊
    noi vincoliamo
    🔊
    voi vincolate
    🔊
    loro vincolano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto vincolàre

    io vincolavo
    🔊
    tu vincolavi
    🔊
    lui/lei/Lei vincolava
    🔊
    noi vincolavamo
    🔊
    voi vincolavate
    🔊
    loro vincolavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice vincolàre

    io vincolerò
    🔊
    tu vincolerai
    🔊
    lui/lei/Lei vincolerà
    🔊
    noi vincoleremo
    🔊
    voi vincolerete
    🔊
    loro vincoleranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto vincolàre

    io vincolai
    🔊
    tu vincolasti
    🔊
    lui/lei/Lei vincolò
    🔊
    noi vincolammo
    🔊
    voi vincolaste
    🔊
    loro vincolarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore vincolàre

    io avrò vincolato
    🔊
    tu avrai vincolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà vincolato
    🔊
    noi avremo vincolato
    🔊
    voi avrete vincolato
    🔊
    loro avranno vincolato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo vincolàre

    io ho vincolato
    🔊
    tu hai vincolato
    🔊
    lui/lei/Lei ha vincolato
    🔊
    noi abbiamo vincolato
    🔊
    voi avete vincolato
    🔊
    loro hanno vincolato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo vincolàre

    io avevo vincolato
    🔊
    tu avevi vincolato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva vincolato
    🔊
    noi avevamo vincolato
    🔊
    voi avevate vincolato
    🔊
    loro avevano vincolato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto vincolàre

    io ebbi vincolato
    🔊
    tu avesti vincolato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe vincolato
    🔊
    noi avemmo vincolato
    🔊
    voi aveste vincolato
    🔊
    loro ebbero vincolato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова vincolàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente vincolàre

    io vincoli
    🔊
    tu vincoli
    🔊
    lui/lei/Lei vincoli
    🔊
    noi vincoliamo
    🔊
    voi vincoliate
    🔊
    loro vincolino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto vincolàre

    io vincolassi
    🔊
    tu vincolassi
    🔊
    lui/lei/Lei vincolasse
    🔊
    noi vincolassimo
    🔊
    voi vincolaste
    🔊
    loro vincolassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato vincolàre

    io abbia vincolato
    🔊
    tu abbia vincolato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia vincolato
    🔊
    noi abbiamo vincolato
    🔊
    voi abbiate vincolato
    🔊
    loro abbiano vincolato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato vincolàre

    io avessi vincolato
    🔊
    tu avessi vincolato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse vincolato
    🔊
    noi avessimo vincolato
    🔊
    voi aveste vincolato
    🔊
    loro avessero vincolato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова vincolàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente vincolàre

    io vincolerei
    🔊
    tu vincoleresti
    🔊
    lui/lei/Lei vincolerebbe
    🔊
    noi vincoleremmo
    🔊
    voi vincolereste
    🔊
    loro vincolerebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato vincolàre

    io avrei vincolato
    🔊
    tu avresti vincolato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe vincolato
    🔊
    noi avremmo vincolato
    🔊
    voi avreste vincolato
    🔊
    loro avrebbero vincolato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова vincolàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo vincolàre

    tu vincola
    🔊
    noi vincoliamo
    🔊
    voi vincolate
    🔊

    Congiuntivo vincolàre

    Lei vincoli
    🔊
    Che lui/lei vincoli
    🔊
    Che loro vincolino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!