🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Voglio diventare un medico.
    verbo irregolare
    volere : бажати
    vo||re : (accento acuto)

    indicativo volere. Індикативний спосіб дієслова volere


    Tempo semplice

    volere presente

    io voglio
    🔊
    tu vuoi
    🔊
    lui/lei/Lei vuole
    🔊
    noi vogliamo
    🔊
    voi volete
    🔊
    loro vogliono
    🔊
    Tempo semplice

    volere imperfetto

    io volevo
    🔊
    tu volevi
    🔊
    lui/lei/Lei voleva
    🔊
    noi volevamo
    🔊
    voi volevate
    🔊
    loro volevano
    🔊

    Tempo semplice

    volere futuro semplice

    io vorrò
    🔊
    tu vorrai
    🔊
    lui/lei/Lei vorrà
    🔊
    noi vorremo
    🔊
    voi vorrete
    🔊
    loro vorranno
    🔊
    Tempo semplice

    volere passato remoto

    io volli
    🔊
    tu volesti
    🔊
    lui/lei/Lei volle
    🔊
    noi volemmo
    🔊
    voi voleste
    🔊
    loro vollero
    🔊

    Tempo composto

    volere futuro anteriore

    io avrò voluto
    🔊
    tu avrai voluto
    🔊
    lui/lei/Lei avrà voluto
    🔊
    noi avremo voluto
    🔊
    voi avrete voluto
    🔊
    loro avranno voluto
    🔊
    Tempo composto

    volere passato prossimo

    io ho voluto
    🔊
    tu hai voluto
    🔊
    lui/lei/Lei ha voluto
    🔊
    noi abbiamo voluto
    🔊
    voi avete voluto
    🔊
    loro hanno voluto
    🔊

    Tempo composto

    volere trapassato prossimo

    io avevo voluto
    🔊
    tu avevi voluto
    🔊
    lui/lei/Lei aveva voluto
    🔊
    noi avevamo voluto
    🔊
    voi avevate voluto
    🔊
    loro avevano voluto
    🔊
    Tempo composto

    volere trapassato remoto

    io ebbi voluto
    🔊
    tu avesti voluto
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe voluto
    🔊
    noi avemmo voluto
    🔊
    voi aveste voluto
    🔊
    loro ebbero voluto
    🔊

    Загальна інформація про індикативний спосіб італійських дієслів

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    congiuntivo volere. Сослагальний спосіб дієслова volere


    Tempo semplice

    volere congiuntivo presente

    io voglia
    🔊
    tu voglia
    🔊
    lui/lei/Lei voglia
    🔊
    noi vogliamo
    🔊
    voi vogliate
    🔊
    loro vogliano
    🔊
    Tempo semplice

    volere congiuntivo imperfetto

    io volessi
    🔊
    tu volessi
    🔊
    lui/lei/Lei volesse
    🔊
    noi volessimo
    🔊
    voi voleste
    🔊
    loro volessero
    🔊

    Tempo composto

    volere congiuntivo passato

    io abbia voluto
    🔊
    tu abbia voluto
    🔊
    lui/lei/Lei abbia voluto
    🔊
    noi abbiamo voluto
    🔊
    voi abbiate voluto
    🔊
    loro abbiano voluto
    🔊
    Tempo composto

    volere congiuntivo trapassato

    io avessi voluto
    🔊
    tu avessi voluto
    🔊
    lui/lei/Lei avesse voluto
    🔊
    noi avessimo voluto
    🔊
    voi aveste voluto
    🔊
    loro avessero voluto
    🔊

    Загальна інформація про суб'юнктив (Congiuntivo) італійських дієслів

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    condizionale volere. Умовний спосіб дієслова volere


    Tempo semplice

    volere condizionale presente

    io vorrei
    🔊
    tu vorresti
    🔊
    lui/lei/Lei vorrebbe
    🔊
    noi vorremmo
    🔊
    voi vorreste
    🔊
    loro vorrebbero
    🔊
    Tempo composto

    volere condizionale passato

    io avrei voluto
    🔊
    tu avresti voluto
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe voluto
    🔊
    noi avremmo voluto
    🔊
    voi avreste voluto
    🔊
    loro avrebbero voluto
    🔊

    Загальна інформація про умовний спосіб (Condizionale) італійських дієслів

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    imperativo volere. Наказовий спосіб дієслова volere


    volere imperativo

    tu vuoi
    🔊
    noi vogliamo
    🔊
    voi volete
    🔊

    volere congiuntivo esortativo

    Lei voglia
    🔊
    Che lui/lei voglia
    🔊
    Che loro vogliano
    🔊

    Загальна інформація про наказовий спосіб (Imperativo) італійських дієслів

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!