🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha vomitato dopo aver mangiato. (Umberto Eco, Il nome della rosa)
    vomitàre : блювати
    vo|mi||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова vomitàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente vomitàre

    io vomito
    🔊
    tu vomiti
    🔊
    lui/lei/Lei vomita
    🔊
    noi vomitiamo
    🔊
    voi vomitate
    🔊
    loro vomitano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto vomitàre

    io vomitavo
    🔊
    tu vomitavi
    🔊
    lui/lei/Lei vomitava
    🔊
    noi vomitavamo
    🔊
    voi vomitavate
    🔊
    loro vomitavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice vomitàre

    io vomiterò
    🔊
    tu vomiterai
    🔊
    lui/lei/Lei vomiterà
    🔊
    noi vomiteremo
    🔊
    voi vomiterete
    🔊
    loro vomiteranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto vomitàre

    io vomitai
    🔊
    tu vomitasti
    🔊
    lui/lei/Lei vomitò
    🔊
    noi vomitammo
    🔊
    voi vomitaste
    🔊
    loro vomitarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore vomitàre

    io avrò vomitato
    🔊
    tu avrai vomitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà vomitato
    🔊
    noi avremo vomitato
    🔊
    voi avrete vomitato
    🔊
    loro avranno vomitato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo vomitàre

    io ho vomitato
    🔊
    tu hai vomitato
    🔊
    lui/lei/Lei ha vomitato
    🔊
    noi abbiamo vomitato
    🔊
    voi avete vomitato
    🔊
    loro hanno vomitato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo vomitàre

    io avevo vomitato
    🔊
    tu avevi vomitato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva vomitato
    🔊
    noi avevamo vomitato
    🔊
    voi avevate vomitato
    🔊
    loro avevano vomitato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto vomitàre

    io ebbi vomitato
    🔊
    tu avesti vomitato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe vomitato
    🔊
    noi avemmo vomitato
    🔊
    voi aveste vomitato
    🔊
    loro ebbero vomitato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова vomitàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente vomitàre

    io vomiti
    🔊
    tu vomiti
    🔊
    lui/lei/Lei vomiti
    🔊
    noi vomitiamo
    🔊
    voi vomitiate
    🔊
    loro vomitino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto vomitàre

    io vomitassi
    🔊
    tu vomitassi
    🔊
    lui/lei/Lei vomitasse
    🔊
    noi vomitassimo
    🔊
    voi vomitaste
    🔊
    loro vomitassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato vomitàre

    io abbia vomitato
    🔊
    tu abbia vomitato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia vomitato
    🔊
    noi abbiamo vomitato
    🔊
    voi abbiate vomitato
    🔊
    loro abbiano vomitato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato vomitàre

    io avessi vomitato
    🔊
    tu avessi vomitato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse vomitato
    🔊
    noi avessimo vomitato
    🔊
    voi aveste vomitato
    🔊
    loro avessero vomitato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова vomitàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente vomitàre

    io vomiterei
    🔊
    tu vomiteresti
    🔊
    lui/lei/Lei vomiterebbe
    🔊
    noi vomiteremmo
    🔊
    voi vomitereste
    🔊
    loro vomiterebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato vomitàre

    io avrei vomitato
    🔊
    tu avresti vomitato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe vomitato
    🔊
    noi avremmo vomitato
    🔊
    voi avreste vomitato
    🔊
    loro avrebbero vomitato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова vomitàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo vomitàre

    tu vomita
    🔊
    noi vomitiamo
    🔊
    voi vomitate
    🔊

    Congiuntivo vomitàre

    Lei vomiti
    🔊
    Che lui/lei vomiti
    🔊
    Che loro vomitino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!