🔍
    sense 2v
    sense 1v
    В італійській мові існують чотири основні способи дієслів: вказівний, умовний, підсумковий і наказовий.
    Кожен з них використовується для вираження різних намірів, дій і станів. Вказівний спосіб допомагає говорити про факти, умовний — про сумніви та бажання, підсумковий — про гіпотетичні ситуації, а наказовий — про команди та прохання.
    Вміння правильно відмінювати дієслова в кожному з цих способів дозволяє легко виражати різноманітні думки та емоції в повсякденній мові.
    Ha zigzagato tra gli ostacoli. (Luigi Pirandello, Il Fu Mattia Pascal)
    zigzagàre : зигзагувати
    zig|za||re : (accento grave)

    Дійсний спосіб (Indicativo) дієслова zigzagàre

    Дійсний спосіб (Indicativo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій, станів або подій, що вважаються реальними або визначеними.
    Він застосовується для опису фактів, повсякденних рутин і об'єктивних ситуацій. Наприклад, такі речення, як Io vado al mercato або Loro studiano per l'esame, ілюструють використання дійсного способу для передачі конкретної інформації.
    Цей спосіб може відмінюватися в різних часах, таких як теперішній, минулий і майбутній, що дозволяє точно вказати час дії. Розуміння дійсного способу є важливим для ефективного спілкування та для усвідомлення нюансів італійської мови.

    Tempo semplice

    Presente zigzagàre

    io zigzago
    🔊
    tu zigzaghi
    🔊
    lui/lei/Lei zigzaga
    🔊
    noi zigzaghiamo
    🔊
    voi zigzagate
    🔊
    loro zigzagano
    🔊
    Tempo semplice

    Imperfetto zigzagàre

    io zigzagavo
    🔊
    tu zigzagavi
    🔊
    lui/lei/Lei zigzagava
    🔊
    noi zigzagavamo
    🔊
    voi zigzagavate
    🔊
    loro zigzagavano
    🔊

    Tempo semplice

    Futuro semplice zigzagàre

    io zigzagherò
    🔊
    tu zigzagherai
    🔊
    lui/lei/Lei zigzagherà
    🔊
    noi zigzagheremo
    🔊
    voi zigzagherete
    🔊
    loro zigzagheranno
    🔊
    Tempo semplice

    Passato remoto zigzagàre

    io zigzagai
    🔊
    tu zigzagasti
    🔊
    lui/lei/Lei zigzagò
    🔊
    noi zigzagammo
    🔊
    voi zigzagaste
    🔊
    loro zigzagarono
    🔊

    Tempo composto

    Futuro anteriore zigzagàre

    io avrò zigzagato
    🔊
    tu avrai zigzagato
    🔊
    lui/lei/Lei avrà zigzagato
    🔊
    noi avremo zigzagato
    🔊
    voi avrete zigzagato
    🔊
    loro avranno zigzagato
    🔊
    Tempo composto

    Passato prossimo zigzagàre

    io ho zigzagato
    🔊
    tu hai zigzagato
    🔊
    lui/lei/Lei ha zigzagato
    🔊
    noi abbiamo zigzagato
    🔊
    voi avete zigzagato
    🔊
    loro hanno zigzagato
    🔊

    Tempo composto

    Trapassato prossimo zigzagàre

    io avevo zigzagato
    🔊
    tu avevi zigzagato
    🔊
    lui/lei/Lei aveva zigzagato
    🔊
    noi avevamo zigzagato
    🔊
    voi avevate zigzagato
    🔊
    loro avevano zigzagato
    🔊
    Tempo composto

    Trapassato remoto zigzagàre

    io ebbi zigzagato
    🔊
    tu avesti zigzagato
    🔊
    lui/lei/Lei ebbe zigzagato
    🔊
    noi avemmo zigzagato
    🔊
    voi aveste zigzagato
    🔊
    loro ebbero zigzagato
    🔊

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) дієслова zigzagàre

    Суб'єктивний спосіб (Congiuntivo) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження невпевненості, бажань, емоцій і гіпотетичних ситуацій. Він застосовується, коли йдеться про дії, які не є визначеними або реальними, наприклад, у випадках сумнівів або можливостей.
    Наприклад, такі речення, як Spero che tu venga або Se avessi tempo, partirei , ілюструють використання суб'єктивного способу для відображення станів душі або подій, що залежать від умов.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для нюансованого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Congiuntivo presente zigzagàre

    io zigzaghi
    🔊
    tu zigzaghi
    🔊
    lui/lei/Lei zigzaghi
    🔊
    noi zigzaghiamo
    🔊
    voi zigzaghiate
    🔊
    loro zigzaghino
    🔊
    Tempo semplice

    Congiuntivo imperfetto zigzagàre

    io zigzagassi
    🔊
    tu zigzagassi
    🔊
    lui/lei/Lei zigzagasse
    🔊
    noi zigzagassimo
    🔊
    voi zigzagaste
    🔊
    loro zigzagassero
    🔊

    Tempo composto

    Congiuntivo passato zigzagàre

    io abbia zigzagato
    🔊
    tu abbia zigzagato
    🔊
    lui/lei/Lei abbia zigzagato
    🔊
    noi abbiamo zigzagato
    🔊
    voi abbiate zigzagato
    🔊
    loro abbiano zigzagato
    🔊
    Tempo composto

    Congiuntivo trapassato zigzagàre

    io avessi zigzagato
    🔊
    tu avessi zigzagato
    🔊
    lui/lei/Lei avesse zigzagato
    🔊
    noi avessimo zigzagato
    🔊
    voi aveste zigzagato
    🔊
    loro avessero zigzagato
    🔊

    Умовний спосіб (Condizionale) дієслова zigzagàre

    Умовний спосіб (Condizionale) — це один з основних способів в італійській мові, який використовується для вираження дій або станів, що залежать від певних умов. Він часто застосовується для формулювання бажань, прохань або гіпотетичних ситуацій, які не є визначеними.
    Наприклад, такі речення, як Vorrei un caffè або Se avessi più tempo, viaggerei di più , ілюструють, як умовний спосіб використовується для вираження ситуацій, що залежать від певних обставин.
    Цей спосіб може вживатися в різних часах, таких як теперішній і минулий, і є важливим для чіткого спілкування та вираження складних думок в італійській мові.

    Tempo semplice

    Condizionale presente zigzagàre

    io zigzagherei
    🔊
    tu zigzagheresti
    🔊
    lui/lei/Lei zigzagherebbe
    🔊
    noi zigzagheremmo
    🔊
    voi zigzaghereste
    🔊
    loro zigzagherebbero
    🔊
    Tempo composto

    Condizionale passato zigzagàre

    io avrei zigzagato
    🔊
    tu avresti zigzagato
    🔊
    lui/lei/Lei avrebbe zigzagato
    🔊
    noi avremmo zigzagato
    🔊
    voi avreste zigzagato
    🔊
    loro avrebbero zigzagato
    🔊

    Імперативний спосіб (Imperativo) дієслова zigzagàre

    Імперативний спосіб (Imperativo) — це важливий спосіб в італійській мові, який використовується для надання наказів, інструкцій або порад. Він формулюється для другого особи однини, другого особи множини та першої особи множини.
    Наприклад, такі речення, як Fai attenzione! або Parlate lentamente! , показують, як імперативний спосіб може використовуватися для прямої та ясної комунікації. Також фраза Andiamo! для вираження запрошення зробити щось разом є прикладом імперативного способу.
    Однак важливо зазначити, що в імперативного способу немає форм для третьої особи однини та множини. У цих випадках використовується суб'єктивний спосіб (Congiuntivo), який служить для вираження бажань або рекомендацій м'якшим способом. Ця особливість робить італійську мову унікальною, оскільки суб'єктивний спосіб додає в розмови нотку ввічливості та тонкості.
    Розуміння імперативного способу та його правильне використання є ключовим для ефективного спілкування та підтримання дружнього тону в повсякденних взаємодіях.

    Imperativo zigzagàre

    tu zigzaga
    🔊
    noi zigzaghiamo
    🔊
    voi zigzagate
    🔊

    Congiuntivo zigzagàre

    Lei zigzaghi
    🔊
    Che lui/lei zigzaghi
    🔊
    Che loro zigzaghino
    🔊

    Ось чому так важливо використовувати наш безкоштовний тренажер спряжень для вивчення італійської мови!

    Спряження дієслів — одна з найскладніших частин італійської мови, і для її опанування потрібна постійна практика.
    З нашим безкоштовним інтерактивним тренажером спряжень ви зможете займатися в захопливій і індивідуальній формі, працюючи як з найпоширенішими дієсловами, так і з більш складними. Наш тренажер допоможе вам підвищити точність і швидкість, роблячи вашу мову впевненішою.
    Незалежно від вашого рівня знання італійської мови, наш тренажер із спряження дієслів допоможе вам просунутися у вивченні італійської мови!