Як правильно вибрати допоміжне дієслово (ausiliare) в італійській мові

Вибір Essere або Avere для побудови складних часів італійської мови

В італійській мові вибір допоміжного дієслова (ausiliare) для утворення складних часів може бути складним завданням для новачків. Однак існує ряд загальних принципів, які допоможуть краще орієнтуватися в цьому питанні і зменшити кількість помилок.

Основні допоміжні дієслова

Італійська мова використовує два допоміжні дієслова для утворення складних часів: essere («бути») та avere («мати»). Вони використовуються в поєднанні з дієприкметником минулого часу (participio passato) основного дієслова для утворення складних форм, таких як passato prossimo, trapassato prossimo тощо.

Загальні правила вибору допоміжного дієслова

Перехідні та неперехідні дієслова:

Для перехідних дієслів, які мають пряме доповнення (відповідь на питання «що?» або «кого?»), зазвичай використовується допоміжне дієслово avere.

Наприклад:

• Ho mangiato la pizza. (Я з'їв піцу.)
• Hai visto il film? (Ти бачив фільм?)

Для неперехідних дієслів, які не мають прямого доповнення, найчастіше використовується essere.

Наприклад:

• Sono arrivato in tempo. (Я прибув вчасно.)
• Siamo partiti alle nove. (Ми вирушили о дев'ятій.)

Дієслова руху та зміни стану:

Допоміжне дієслово essere також використовується з неперехідними дієсловами, які позначають рух (приходити, йти, підніматися, падати тощо) або зміну стану (народжуватися, помирати, ставати).

Приклади:

• Sono andato a casa. (Я пішов додому.)
• È nato ieri. (Він народився вчора.)
• Siamo diventati amici. (Ми стали друзями.)

Відворотні дієслова:

Всі відворотні дієслова використовують допоміжне дієслово essere. Ці дієслова закінчуються на «-si» в інфінітиві та вказують на дію, спрямовану на себе.

Наприклад:

• Mi sono svegliato presto. (Я прокинувся рано.)
• Si è lavata le mani. (Вона помила руки.)

Безособові дієслова:

Деякі безособові дієслова, наприклад, ті, які описують погодні умови (piovere – «йти (про дощ)», nevicare – «йти (про сніг)»), можуть використовувати як avere, так і essere, залежно від контексту та регіону.

Наприклад:

• Ha piovuto tutta la notte. (Шов дощ всю ніч.)
• È nevicato molto. (Шов сильний сніг.)

Виключення та особливості

Італійська мова має низку виключень, коли вибір допоміжного дієслова не підпорядковується загальним правилам. Деякі неперехідні дієслова використовують avere за традицією або через значення, що передає стан, а не дію.

Прикладом може служити дієслово camminare («йти пішки»), яке використовує avere:

• Ho camminato per due ore. (Я йшов пішки дві години.)

Висновок

Для правильного вибору допоміжного дієслова в італійській мові важливо враховувати природу дієслова (перехідне чи неперехідне), його значення (рух, стан, відворотність) та можливі виключення. Практика та запам'ятовування особливостей допоможуть краще орієнтуватися в цьому питанні.